6. Методи вивчення темпераменту й правничого характеру людини
7. Висновок
>8.Использованная література
Запровадження
Потреби, інтереси і ідеали, взагалі установки особистості визначають, що хоче людина: її спроможність – що може. Але ще питання, що він є — які основні, стрижневі, найважливіші властивості людини, які визначають його загальний образ та її поведінка. Це питання про характер. Тісно пов’язані з спрямованістю особистості, характер людини водночас має власної передумовою його темперамент. Темперамент і характеру відмінні разом із тим тісно пов’язані один з одним. Їх наукове вивчення йшло не збігаються, але неодноразово перехресними шляхами.
Поняття темперамент людини
>Темпераментом називається сукупність динамічних особливостей психічних процесів та правильної поведінки. До них належать швидкість реакції, індивідуальний темп роботи, швидкість перемикання психічних процесів і рухової активності з однієї виду в інший, швидкість включення людини у різні види роботи і гальмування. Про людях, які по-різному – один швидше, інші повільніше – реагують на свої слова і дії інших, кажуть, що вони мають різним темпераментом. Про те, хто переходить від однієї виду до іншого, також говорять про людей із різним темпераментом. Це ж стосується індивідуальних відмінностей у швидкості реакцій, в збуджуваності й у емоційності поведінки.
темперамент
1. кров,
2. жовч,
3. чорної жовчі,
4. лімфи (>флегми).
До цього часу збереглися назви темпераментів, запропоновані Гіппократом: сангвінік, холерик, флегматик і меланхолік.
Типи темпераменту
>Сангвиник
Силу нервової системи характеризує її здатність витримувати тривалі і великі навантаження. Рухливість нервових процесів – швидкість та інші динамічні особливості їх виникнення та існування.Переключаемость нервових процесів характеризується здатністю переходити стану порушення до стану гальмування, і навпаки.Уравновешенность характеризує співвідношення в нервову систему процесів порушення та гальмування.
Сильний, рухливий, урівноважений тип нервової системи, по Павлову, — у сангвініка; сильний, урівноважений, інертний тип – у флегматика; сильний, неврівноважений – у холерика; слабкий – у меланхоліка.
Психологія людини та риси характеру
... стати активно діяльними. При цьому треба брати до уваги індивідуальні особливості людини, наприклад його темперамент. Так, у холерика легше виробити активність і рішучість, чим у меланхоліка. ... безцеремонною, ввічливою чи грубою. Характер на відміну від темпераменту обумовлений не стільки властивостями нервової системи, скільки культурою людини, його вихованням. Коли говорять про наявність у когось ...
Ця типологія будувалася І.П. Павловим з урахуванням експериментальних досліджень тварин, базувалися на обмежених уявленнях про властивості нервової системи та тому кілька спрощена. Більше чи реальні та, основою якої лежать уявлення про властивості нервової системи на роботах учених.
>Сангвинический темперамент, очевидно, притаманний людей із сильної, динамічної, врівноваженій іпереключаемой нервової системою. Такі люди спокійно поводяться, контролюють прояви своєї емоційності, здатні керувати собою.
>Холерический темперамент, швидше за все, утворює поєднання сильної, рухомий, динамічною,переключаемой нервової системи з її неурівноваженістю, причому процес порушення у такому нервову систему явно домінує над процесом гальмування. Зовні поведінка холерика вирізняється високою активністю, темпом рухів, швидкістю реакцій врожаю та підвищеної емоційністю. У таку людину гучна мова, різкі руху.Холерики нечасто трапляються спокійними і своєювозбужденностью «заводять» інших.
>Флегматик – людина із сильною, врівноваженій, але малорухомої і найгіршпереключаемой нервової системою. Від сангвініка він відрізняєтьсязамедленностью реакцій. Зовні така людина зазвичай має дуже спокійним, незворушним, і його важко вивести з рівноваги.
Меланхолік – має слабку нервову систему, вонаневозбудимая і неврівноважена, у якій гальмування виникає легко і домінує над порушенням. Зовні меланхолік здається пригніченим, загальмованим людиною, яка має майже завжди поганий настрій. Від будь-яких досить сильних емоційних впливів, особливо у ситуаціях стресу, він занурюється у стан депресії.
Описані типи темпераменту людини у чистому вигляді у життя зустрічаються нечасто. Найчастіше поєднуються одна з одним отже в однієї й того людини виявляються ознаки різних типів темпераменту. До того чи іншому типу людини відносять виходячи з те, що у його з психології та поведінці домінують риси будь-якого однієї з описаних типів. Зустрічається чимало людей, яких взагалі не можна зарахувати до жодного з поданих типів темпераменту, тому що в них властивості нервової системи, характерні кожному за типу, «перемішані».
Характер людини
На відміну від темпераменту характер людини належить немає зовнішнім, динамічним особливостям поведінки, а до внутрішнім, психологічним основам вчинків, залежить від особистості чоловіки й з його особистого ставлення до того, що він ставить. У характері виявляються воля і мотивація поведінки людини. Якщо з певним поєднанням властивостей нервової системи людина народжується світ, його характер виховується за життя.
Характер – це як обгрунтована характеристика особистості, ніж темперамент, для описи характеру використовується словосполучення «риси характеру», а чи не «риси характеру».Чертой особистості психології називають стійку особливість особистості – таку, що визначає вчинки людини. Тоді терміном «властивість» позначають якусь окрему приватну бік психології людини, від якої скоріш залежить стиль, а чи не суть поведінки. За своєю суттю вчинки людей мало залежить від темпераменту, тому її особливості називають властивостями.
У житті характер людини проявляється у найрізноманітніших видах своєї діяльності, надаючи поведінці цілеспрямованість, наполегливість, а людині – прагнення домагатися успіхів (вольові риси характеру).
Психологічні властивості людини бжд
... або фактори зовнішнього середовища. Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, ... праці і протидії втомі залежить від індивідуальної витривалості нервової системи по відношенню до збуджувального та гальмівного ... психічними діями (темперамент, досвід, характер, здібності, інтелект тощо). Психіка людини тісно пов'язана з безпекою її життєдіяльності. ...
Характер людини полягає у його сумлінності, відповідальності, акуратності (ділові риси), в відкритості, комунікабельності, інтересі і увагу до людям (комунікативні риси характеру).
Три названі групи чорт характеру – основні.
Індивідуальні розбіжності у характерах людей стосуються поєднання і рівня розвиненості в людини різних вольових, ділових та комунікативних чорт характеру. Оскільки таких чорт в людини значна частина, щонайменше, ніж декілька десятків, оскільки індивідуальні розбіжності у характерах людей бувають досить значними. Вони залежать і зажадав від суспільства, де народився і спілкувався з перебігу життя. Індивідуальні розбіжності у характері відзначаються вже у дитинстві до кінця раннього віку і її далі поступово збільшуються.
На відміну від темпераменту характер дозволить змінюватися і реально змінюється у тому чи іншою мірою протягом усієї життя. На дитинство доводиться основний етап у формуванні характеру. Він починає складатися в людини в роки життя під прямим впливом її батьків чи які заміняли їх людей, виховують дитини. Він залежить від відносини них до дитини і поводження з нею. При хорошому поводженні з дитиною протягом найперших років його життя в дитини формуються позитивні риси характеру, а при поганому – негативні. Такі риси характеру, як доброта, відкритість, товариськість, — зазвичай слідство хорошого роботи з дитиною, а такі риси характеру, як злість, замкнутість і агресивність, — результат поганого з нею поводження.
У нинішньому вигляді стійких чорт характеру в дитини складаються реакцію поводження з ним дорослих. Особливо великий вплив формування характеру надають такі способи звернення, що викликають в дитини сильні емоції, і пов’язані із задоволенням його найважливіших життєвих потреб. Так починають формуватися комунікативні риси характеру. Вольова риси складаються пізніше під впливом отриманих дитиною заохочень і покарань. Якщо чи які замінять їхніх людей вміло поєднують заохочення й незвичні покарання, підтримують в дитини намагання, наполегливість, цілеспрямованість та інші якості поведінки, те в нього складаються вольові риси характеру.
Останніми у віці починають формуватися ділові риси характеру, причому їх становлення залежить як від одержуваних заохочень і покарань, і від наслідування дитини оточуючим. Якщо такі люди самі постійно демонструють дитині хороші ділові риси характеру, то цілком можливо розраховувати те що, що часом ці самі риси характеру проявляться в дитини.
Характер людини, сформований переважно у дитинстві, може бути більш-менш постійним чи змінюватися далі. Чи змінюватися і, якщо так, те, як конкретно – це цілої низки обставин. По-перше, від цього, сформувалися тепер і чи досить стійкими відповідні риси характеру у дитинстві. Якщо вони самі оформилися і стабілізувалися, те, як правило, можна знайти тенденція до стійкості. Якщо вони ще сформувалися, можуть змінюватися і далі.
По-друге, стабільність характеру залежить від відносини людини перед самим собою і південь від ставлення до нього оточуючих. Якщо ставлення позитивне, це сприяє ранньої стабілізації характеру. Найбільш суттєві, зміни у характері відзначаються у разі, коли ставлення людини й ставлення щодо нього оточуючих суперечливі і несприятливі. З яким віком, від 12 – 15 до 35 – 40 років, характер людини зазвичай дещо покращується, потім стабілізується років на 20 і наприкінці життя, після 65 – 70 років, цього знову може кілька погіршитися.
Примусові заходи медичного характеру
... суду. Щоб попередити ці небезпечні дії застосовуються примусові заходи медичного характеру. Примусові заходи медичного характеру, Застосовуються такі примусові заходи медичного характеру: а) поміщення в психіатричну лікарню з звичайним ... дослідження. Законом передбачено, що такі особи застосовують примусові заходи медичного характеру, а вже потім медичного характеру, а вже потім її можна притягати ...
Типи характеру
Характер як та його темпераменти, діляться на типи, проте класифікації характерів істотно відрізняються від типології темпераментів. Якщо вкрай виражені поєднання властивостей темпераменту називаються типами темпераменту, то вкрай виражені риси характеру іменуються йогоакцентуациями. Це походить від слова «акцент» — виділення, підкреслення.Акцентуированними характером називаються люди, які мають сильно виражені риси характеру, котрі виступають поза межі норми. Наприклад, в людини може бути сильно розвинені такі риси характеру, як доброта, товариськість, оптимізм чи протилежні їм негативні риси характеру: агресивність, замкнутість, песимізм. У принципі, кожен людина – у сенсі словаакцентуированная особистість, бо в нього можна знайти хоча б жодну з багатьохакцентуированних чорт характеру. Проте за практиці поняттям «акцентуація» мають основному тоді, коли людина має виявляють не лише одну, а кілька різних чорт характеру.
Явищехарактерологической акцентуації може матимуть тимчасовий (вікової) та постійний характер. Більшість людей тимчасові акцентуації характеру виявляються критичні періоди життя, під час хвороб, у непростих, напружених життєвих умовах. До критичних належать перехідні періоди у житті від дитячого до дошкільному віку (близько 3 років), від молодшого шкільного до підліткового віку (від 11 – 12 до 14 – 15 років), від підліткового віку до юності (18 – 19), від юності до дорослішанню (35 -40 років), від дорослості до старечому віку (після 70 років).
Постійноакцентуированний характер, зазвичай, відзначається люди зі складним дитинством.
На характер людину суспільство впливає специфічним чином. Воно формує ідеологію, куди входять проектовані освітою бажані риси характеру, потрібні даному суспільству. У ідеології, вони задано як цінностей і норми моралі.Включаясь на офіційну, підпорядковану державі освітню систему як цілей навчання і виховання дітей, вказані цінності і норми реалізуються змісту і методи навчання і виховання дітей. У результаті виростають з декотрими типовими рисами характеру.
Акт цей відбилася історія й у деяких соціальнихтипологиях характерів сучасних людей, наприклад, у типології, запропонованої відомим американським філософом і психоаналітиком Еге. Фроммом. Він також позначилося у численних прикладах труднощів адаптації чужому суспільстві, із якими стикаються люди, народжені і які виросли у країні, але змушені дорослими емігрувати й у іншій країні.
Ось приклади: спартанське,военно-спортивное іобщественно-религиозное виховання у Стародавній Греції формувало один тип характеру – воїна, святоверившего в правоту справи, що він захищав, і активної політичного діяча. Інша школа виховання, що склалася там-таки, — афінська — поєднувала у собі елементи розумового, морального і естетичного виховання і швидше, формувала тип характеруученого-интеллектуала, освіченого культурної людини, далекому від політики та міжусобних війн.
Реферат психологічні основи виховання
... успішніше йде виховання. По-третє, величезну роль вихованні грає особистість педагога: його педагогічні вміння, риси характеру, особисті ... свій вплив, виробляти нові стійкі звички. 2. Психологічні особливості виховання у шкільництві Діяльність вчителя початковій школи ... -п'яте, особливістю виховного процесу виступає безперервність. Виховання, що здійснюється на ході педагогічного процесу, – це процес ...
Еге. Фромм, глибоко психологічно проаналізувавши, чого веде реально прийшло суспільство розвиненого капіталізму і вільних ринкових взаємин у 40 — 50-ті роки у США, дійшов висновку у тому, що типи соціальних характерів людей, які вона породило, немає особливої привабливістю. Назвав їх відповідно «садистами», «мазохістами», «конформістами» і «самітниками», визначивши так. Усе це – невдахи, котрі у своїх бідах звинувачують інших та запровадження проти них направляють агресію.
«Садисти» — це невдахи, котрі у своїх бідах звинувачують інших та «проти них направляють свою агресію.
«>Мазохисти» — це невдахи, які звинувачують себе та питаннями спрямовують агресію проти себе.
«>Конформисти» — свідомі, безпринципні пристосуванці, які легко і змінюють свої думки, щойно змінюється економічна або політична кон’юнктура.
«>Отшельники» — ті, хто замикається у собі цим «йде» від життєвих проблем, оскільки не хоче вирішувати їх, а й просто не помічати.
маргінальними
Сім’я на відміну суспільства формує
