Реферат система юридичної психології

Реферат

Історія психологічного дослідження проблем правоохоронної діяльності налічує близько ста років. Вона почалося з проблем судочинства і в назві «Судова психологія». Такий стан зберігалося до 1970-х років, коли офіційно був зареєстрований наука «Юридична психологія».

Зміна назви спричинило радикальними змінами у розумінні те, що психологічні проблеми зміцнення законності та правопорядку не зводяться до розслідування злочинів. До нового підходу змушувало і втратило реальний стан психологічних досліджень, що розгорталися у правоохоронних органах і які вийшли далеко далеко за межі традиційної проблематики. Почалися дослідження психологічних проблем правового виховання населення, зміцнення законності, роботи з кадрами правоохоронних органів, професійної деформації та психологічної підготовки співробітників, психологічних причин скоєння злочинів та їхньою профілактикою, управління у правоохоронні органи і оперативно розшуковий роботи, виправлення від засуджених та соціальної реабілітації звільнених із місць позбавлення волі та інших. Тенденція розширенняюридико-психологических досліджень продовжувала зміцнюватися та розвиватися у роки у зв’язку з все дедалі гострішої потребою суспільства на зміцненні законності та правопорядку і комплексного підходу у цій роботі.

Особливої гостроти актуальність рішення відновлення всього комплексу психологічних проблем діяльності правоохоронних органів в 90-ті роки, коли завдання створення правової держави було оголошено завданням відновлення нашого суспільства, а рівень злочинності різко підвищився, ставши воістину державної проблемою. Поширювалися, відповідаючи потребам практики, і дослідження проблем юридичної психології, накопичувалися їх результати, які мають безсумнівний практичний інтерес. Однак це не знаходило достатнього відображення в публікаціях по юридичної психології, доступних широкої студентської аудиторії та корпусу працівників правоохоронних органів.

У нашій часу характерно значного розвитку психологічної науки, проникнення його в всі сфери людської діяльності, використання даних психології у вирішенні питань господарського й культурного будівництва, в тому числі питань вдосконалення роботи правоохоронних органів прокуратури та посадових осіб, наприклад, створення професіограми юридичних професій. Глибоке дослідження зазначених питань вимагає психологічного аналізу особи і юридичної діяльності, спирається на вивчення основних психологічних явищ, процесів, станів, їх особливостей у правовий сфері (потреби, мотиви, мети, темперамент, установка, соціальна спрямованість та інші характеристики особистості).

1 стр., 466 слов

Проблемы женского спорта

... Подчеркивая важность вышесказанного, можно говорить о том, что сложности в решении многих проблем женского спорта связаны с узкой трактовкой полученных результатов исследования спортсменок. А между ...

Психологічна культура юриста припускає наявність в усіх працівників юридичних органів розвиненою системи психологічних знань, і навіть навичок і прийомів, що забезпечують високу культуру спілкування. Психологічна культура підвищує ефективність юридичної діяльності, сприяє її гуманізації.

Вивчення юридичної психології значною мірою не може відсутністю науково-методичною літератури з цієї дисципліни.

Для розкриття даної роботи ставляться такі цілі:

  • розглянути юридичну психологію як галузь психологічної науки;
  • розкрити предмет, методи, завдання й систему юридичної психології;
  • виконати контрольне тестування з даної дисципліни.

1. Юридична психологія — галузь психологічної науки

Психологія — це наука, вивчає закономірності і механізми психічної діяльності людей. Назва науки «психологія» походить від грецьких слів: «психа» (душа), «логос» (вчення), тобто наука про душу, точніше, про внутрішній, суб’єктивному світічеловека[1].

Термін «психологія» було запропоновано німецькимсхоластикомГоклениусом наприкінці XVI століття.

Тривалий час психологія розвивалася, як складова частина філософії, і лише у середині ХІХ століття вона виділилася на самостійну науку. Це було можливо, що психологія поступово перетворювалася з науки описової до науки експериментальну час психологія є досить складну і розгалужену систему дисциплін. Крім загальної психології, що вивчає загальні закономірності психічної діяльності, є і швидко розвиваються приватні, прикладні галузі психології. Так, групу прикладних галузей, які вивчають закономірності і механізми психіки людей, зайнятих конкретними видами діяльності, становлять: психологія праці та її щодо самостійні розділи — інженерна, авіаційна і космічна психологія; психологія пізнання; педагогічна, військова, юридична психологія та інших.

Перед оперативними, слідчими, прокурорськими і судовими працівниками постійно породжує безліч питань, вирішення яких вимагає як широкого кругозору, юридичної культури, спеціальних знань і життєвого досвіду, а й доброго знання юридичної психології. Щоб правильно розумітися на складні стосунки людей, їх переживаннях та вчинках, в заплутаних ситуаціях, які знаходять себе у справах, треба знати закономірності психічної життя.

Юридична психологія включає у собі різні ділянки наукових знань, є прикладної наукою й у рівній мірі належить як психології, і юриспруденції. У сфері громадських відносин, регульованих нормами права, психічна діяльність людей набуває своєрідні риси, зумовлені специфікою людської діяльність у сфері правовим регулюванням. Психологія — єдина наука, здатна забезпечити як пізнання психічної діяльності, а й управлінняею[2].

З розвитком суспільства його значення дедалі більш зростати.

Потреба зверненні до психології, її методам, досягненням виникає тоді, коли конкретна наука, суміжна з психологією чи тісно зв’язана з нею, входить у рішення практичних завдань. Має це місце педагогіці, медицині та юриспруденції. Практична діяльність, зазвичай, реалізується у конкретні дії конкретних осіб, і те, як, залежить значною мірою від своїх психологічних особливостей. Тільки необхідність розв’язання практичних завдань призвела до того, що у кордону зобществоведением виникли й розвиваються соціальна, етнічна, історична інші галузі психології. Було б, проте,приуменьшением ролі природного у житті й розвитку особистості звернення виключно соціальних аспектів лише її вияви. Безумовно, вивчення біології людини (анатомії, фізіології, антропології) нерозривно пов’язане з дослідженнями у сфері психофізіології, нейропсихології, психофізики та інших наук, прикордонних з психологією і природознавством. — Система наукового знання відчуває потребу використання психологічного знання, вона стає з’єднувальною ланкою різноманітних галузей науки. Психологія пов’язує громадські науку й природні, біологію і історію, медицину і педагогіку, управління економіки й юриспруденцію та інших. Цим визначається її місце у системі наукового знання.

5 стр., 2088 слов

Психологія педагогічної діяльності та психологія вчителя

... і засобів навчання). Третя група вмінь пов’язана з використанням психологічних знань: уміння хронометрувати процес праці й аналізувати свою діяльність. Психологія вчителя Центральною ланкою в усій педагогічній діяльності ... є особистість учителя. Одним із великих фахівців у галузі вивчення психології вчительської ...

Теоретичною базою для юридичної психології є спільна психологія, бо я вживаю її поняттєвий і категоріальний апарат, знання про закономірності і законах психічної діяльності.

Переважна частина вчених правознавців, психологів, що працюють у цій галузі, сходяться в думці, що й психологія як фундаментальної науки про психіці людини досліджує найбільш загальні закономірності психічної діяльності людей цілому, то юридична психологія вивчає самі закономірності психіки людини, різні психічні явища, але з взагалі, а сфері різних (кримінально-правових, цивільно-правових тощо.) правовідносин чи, як ще іноді говорять, у системі «людина — право».

2. Предмет юридичної психології

Сучасне розвиток науки характеризується, з одного боку, диференціацією наукових знань, з другого боку — інтеграцією, взаємопроникненням одних галузей у інші. Цей процес відбувається приводить до створення нових галузей наукового знання, що пов’язують між собою раніше відособлені друг від друга науки.

З цього погляду виділення такий науки, як юридична психологія, яка більше ланцюгом між психологічної та правової науками, є закономірне явище.

Юридична психологія — прикладна наука, куди входять у собі як психологію, іюриспруденцию[3].

Психічна сфера осіб, що з судочинством і питання правової діяльністю, має низку психологічних особливостей, характер яких обумовлений виконанням ними безлічі різноманітних соціальних і правових функцій.Специфику психічної діяльності осіб, утягнутих у орбіту правовідносин, і покликана вивчати юридична психологія.

Отже, предметом юридичної психології вивчення психічних явищ, механізмів, закономірностей, які з сфері дії права.

3. Завдання юридичної психології

Юридична психологія як наука ставить собі певні завдання, які можна розділити на загальні та приватні.

Загальною завданням юридичної психології є науковий синтез юридичних та психологічних знань, розкриття психологічної сутності фундаментальних категорій права.

Приватні завдання юридичної психології ставляться до розробки рекомендацій по найефективнішого здійсненню правозастосовчої діяльності. До них віднести:

5 стр., 2093 слов

Методи юридичної психології

... методи: спостереження, експеримент, анкетування, інтерв'ю, розмова. Але всі зазначені методи є методами наукового дослідження. Тож нас видається більш правомірним розглянути класифікацію психологічних методів дослідженняБ.Г.Ананьева, широковідому у вітчизняній психології. ... Завдання юридичної психології полягає насамперед у дослідженні і виділенні психологічних закономірностей діяльності особистості ...

1) дослідження психологічних передумов (умов) ефективності правових норм;

2) психологічне дослідження особистості злочинця, розкриття мотивації злочинного поведінки, специфіки мотивації окремих видів злочинного поведінки;

3) розробка соціально-психологічних основ профілактики злочинів;

4) дослідження психологічних закономірностей різних видів правоохоронної діяльності (слідчого, прокурора, адвоката, судді);

5) дослідження психологічних закономірностей діяльності виправних установ у цілях розробки системи заходів для виправленню та перевихованню засуджених;

6) розробка рекомендацій для вдосконалення професійного майстерності працівників правоохоронних органів, по профорієнтації,профотбору, профконсультації кандидатів, які хочуть працювати уорганах[4].

4. Методи юридичної психології

У юридичної психології існує система методів психологічного вивчення особистості, і навіть різних психологічних явищ, що виникають у процесі правозастосовчої діяльності.

До них відносятьследующие[5]:

Метод спостереження. Під методом спостереження психології розуміється спеціально організоване, навмисне, цілеспрямоване сприйняття дослідником різноманітних зовнішніх проявів психіки у життя, під час розслідування, судового розгляди та за іншими сферах правозастосовчої діяльності.

Метод спостереження виключає використання будь-яких прийомів, які б вносити зміни чи порушення у природний плин досліджуваних явищ. Завдяки цьому метод спостереження дозволяє пізнати досліджуване явище в усій повноті і достовірності його якісних особливостей.

Предметом спостереження психології не є безпосередні суб’єктивні психічні переживання, які прояви у вчинках й у поведінці людини, у мові й агентської діяльності.

Спостереження буває: безпосереднє і опосередковане,невключенное і включене.

За безпосередньої спостереженні вивчення здійснює сама особа, що робить висновки з результатам цього спостереження. Таке спостереження здійснюють слідчий і суддя під час проведення слідчих і судових дій, вихователь виправної установи та інших.

>Опосредствованное спостереження є у тому випадку, коли одержують відомості нагляд, зробленому іншими особами. Цей вид спостереження має особливість: результати його завжди закріплюються у справи — в протоколах допитів інших, в висновках експертів (>судебно-психологической, судово-психіатричної експертизи) тощо.

>Невключенное спостереження — це спостереження із боку, у якому дослідник — стороннє для досліджуваного людини чи групи обличчя.

>Включенное спостереження характеризується тим, що дослідник входить у соціальну ситуації у ролі його учасника, не розкриваючи у своїй істинні мотиви своєї поведінки (дослідження).

Приміром, для дослідження інституту народних засідателів використали метод включеного спостереження. Його випускником юридичного факультету Санкт-Петербурзького університету, котрі проходили практику у суді. Дослідник отримав розроблений вченими докладний опитувальник, належить до ходу процесу до наради суддів, який заповнював по закінченні кожного справи.Вопросник було анонімне. Офіційне проведення спостереження отримали, але суддів не інформували про дослідження.

Перевага включеного спостереження — безпосередній контакти з об’єктом вивчення, реєстрація подій, які заневключенном спостереженні були сховані від очей дослідника.

28 стр., 13876 слов

Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації

... його як важливий фактор розвитку між особистісних відносин в колективі. Методи дослідження: систематизування знань; констатуючий експеримент; формуючий експеримент. Розділ 1. Теоретичні аспекти формування психологічного клімату 1.1 Суть поняття «психологічний клімат» ...

Усе належить до методу об’єктивного спостереження. Крім нього, в психологічних дослідженнях застосовується також метод суб’єктивного спостереження — інтроспекції (самоспостереження).

Він полягає як і спостереженні над своєю зовні вираженої діяльністю, психологічно значимими фактами піти з життя, і у спостереженні над своєю внутрішньої життям, за своїм психічним станом.

Метод розмови. Метою психологічного дослідження є максимально глибоке пізнання особистості, її внутрішньої злагоди, переконань, прагнень, інтересів, ставлення до різним явищам соціального життя. У разі метод простого спостереження виявляється малопридатним.

У разі успішно застосовується метод розмови. Стисло суть цього методу полягає у невимушеній розмові з людьми з цікавих для дослідника питанням (розмова має перетворюватися на анкетування).

Метод розмови значною мірою нагадує допит, тому до нього пред’являються деякі подібні вимоги. Зокрема, передумовою його успішності є створення обстановки невимушеності, котрий дає можливість природно поєднувати вільний розповідь з відповідями на конкретні запитання, які уточнюють, доповнюють і контролюють виклад.

>Анкетний метод. Це опитування великим колом осіб із суворо встановленої формі — анкеті. Метод полягає в анонімності заповнення анкети, що дозволяє їм отримати найбільш об’єктивні дані про досліджуваних процесах, фактах, явищах. Отриманий матеріал піддається статистичної опрацюванні та аналізу. У сфері юридичної психології анкетне метод застосовується досить — відсудебно-следственной і виправній сфер діяльності до областіправореализации.

Паралельно зі анкетуванням застосовується «автомат суспільної думки» (телефонне опитування).

Головне його гідність — повна анонімність. Завдяки цьому до цілого ряду «критичних» питань випробовувані дають автомату інші відповіді, ніж у анкетах.

Різновидом опитування є метод інтерв’ю. У результаті інтерв’ю людина висловлює свої судження щодо певних явищ, обставин, дій. Інтерв’ю проводиться по чітко визначеної програмі. З його допомогою ми можна було одержати найрізноманітніші відомості про особливості діяльності правоохоронних органів.Интервьюирование слідчих, оперативних співробітників дозволяє дізнатися про їхній професіоналізм, труднощі, із якими зіштовхуються, їхню думку про причини злочинності і можливі шляхи її зниження тощо.

Для характеристики психологічних особливостей особистості певне значення має тут біографічний метод. Сутність цього залежить від збиранні і аналізі матеріалів біографічного характеру,проливающих світло на особливості чоловіки й їхній розвиток. Сюди відносяться: встановлення конкретних біографічних даних, аналіз щоденників, збирання і зіставлення спогадів інших тощо.

По сутності до біографічного методу близький метод узагальнення незалежних характеристик, мета якого — збирання даних стосовно особи від різних, незалежних друг від друга джерел. Цей метод дає значний матеріал, дозволяє сформувати найбільше повне уявлення стосовно особи завдяки аналізу думок, висловлених особами, із якими досліджуваний був у тих чи інших відносинах.

Експериментальний метод — провідний метод на психологічній науці. Він спрямовано вивчення психічних явищ в спеціально створених при цьому умовах і в суті Доповнень і видам підрозділяється на лабораторний і природний експеримент.

2 стр., 983 слов

Імідж вихователя як педагогічне явище

... учитель початкових класів повинен поєднувати в собі як риси власне вихователя (опіка, заміна матері) так і риси вчителя. ... навчально-виховного процесу та використанні освітніх програм. Друга тенденція, полягає у виникненні нової категорії споживачів використовують послуги ... була висунута гіпотеза даного дослідження: ми припускаємо, що імідж педагога початкових класів надає ефективний вплив на ...

Існує й ще одна частка експериментального методу, що може бути використаний у юридичної психології — це яка формує (навчальний) експеримент. Він спрямовано вивчення психічних явищ у процесі навчання дітей і професіональною підготовкою шляхом упровадження найактивніших методів навчання, зокрема проблемного, з допомогою яких формуються професійно важливі якості майбутнього фахівця-юриста.

Нарешті, можна назвати ще одне різновид експериментального методу — асоціативний експеримент, вперше запропонований англійським психологом Ф.Гальтоном і розвинутий австрійським ученим До. Юнгом. Суть у тому, що випробуваному пропонується кожне слово відповісти першим словом, що йому спаде на думку. В усіх випадках враховується час реакції, тобто. інтервал