Надзвичайні ситуації природного характеру

Реферат

1. ПОНЯТТЯ «СТИХІЙНЕ ЛИХО» ТА «НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ»

    • 2. КЛАСИФІКАЦІЯ НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ
    • ВИСНОВКИ
    • СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    • ВСТУП
    • Сучасна науково-технічна революція привела до появи складних і потужних комплексів, порушення технології на них можуть мати тяжкі екологічні й соціально-економічні наслідки. Такі сучасні промислові об’єкти, як великі гідротехнічні споруди, атомні електростанції, хімічні виробництва, становлять велику потенційну небезпеку й можуть у разі аварій завдати істотного економічного збитку народному господарству.
    • Небезпека від штучно створеної людиною техносфери, виробничої інфраструктури за масштабами збитків прирівнюється до стихійних лих. Зростання масштабів і концентрації виробництва веде до нагромадження джерел потенційної небезпеки. Внутрішня природа функціонування складних систем, що підпорядковується законам імовірності, не виключає виникнення природних катастроф, оскільки абсолютної безпеки бути не може.
    • Згідно даних американської Національної академії наук, за останні роки тільки оповзні щорічно спричиняли в світовому масштабі збиток в 5 млрд.

      доларів.

    • Надзвичайні ситуації природного характеру призводять часто до значних руйнувань та потребують виконання рятувальних та ліквідаційних робіт.
    • Дане питання досить важливе та має значну актуальність, оскільки НС природного характеру можуть мати змішаний характер та охоплювати значно великі території своєї дії.
    • Мета: з`ясувати основні види НС природного характеру та наслідки їх діяльності.
    • Предмет: теоретико-методологічні засади обґрунтування та класифікації НС природного характеру.
    • Об’єкт: НС природного характеру.
    • Завдання:
    • визначити сутність таких понять, як стихійне лихо та надзвичайна ситуація;
    • надати класифікацію надзвичайним ситуаціям природного характеру.

    1. ПОНЯТТЯ «СТИХІЙНЕ ЛИХО» ТА «НАДЗВИЧАЙНА СИТУАЦІЯ»

    ситуація надзвичайний аварія катастрофа

    Надзвичайні ситуації (НС) — це обставини, що виникають в результаті аварій, катастроф, стихійних лих, диверсій чи інших факторів, при яких спостерігаються різкі відхилення протікають явищ і процесів від нормальних, що чинить негативний вплив на життєзабезпечення, економіку, соціальну сферу та природне середовище [1].

    14 стр., 6964 слов

    Безопасное поведение в чрезвычайных ситуациях природного характера

    ... людей или окружающей природной среде, а также значительные материальные потери и нарушение условий жизнедеятельности. ЧС классифицируются по характеру ... Вы вынужденно остались в помещении, то рекомендуется встать в безопасном месте: у внутренней стены, в углу, во ... обучение населения правилам поведения в таких ситуациях, а также подготовка специальных кадров в области безопасности жизнедеятельности. ...

    Розглянемо класифікацію надзвичайних ситуацій природного (природного) походження.

    Стихійні явища природи — це могутні руйнівні сили, що не підвладні людині. Внаслідок їх відбувається швидке порушення звичного, нормального життя й господарської діяльності в якомусь регіоні, завдаються значні соціальні й економічні збитки. За характером такі катастрофи поділяються на геофізичні, метеорологічні та ін.

    Стихійні лиха поділяють на дві категорії:

    До першої категорії відносяться землетруси, урагани, повені, пожежі, епідемії і т. п., які охоплюють територію, що перевищує адміністративні межі області, і ті, котрі завдали господарству великих матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків стихійного лиха необхідно використовувати загони Цивільної оборони, підрозділи Збройних сил, невоєнізовані формування Цивільної оборони, спеціалізовані відомчі формування.

    До другої категорії відноситься стихійне лихо, дія якого охоплює територію в адміністративних межах області і завдає народному господарству матеріальних збитків. Для ліквідації наслідків достатньо формувань Цивільної оборони і спеціалізованих відомчих формувань [2].

    Незважаючи на істотні відмінності стихійних лих, можна назвати принаймні три загальні закономірності:

    1) для кожного виду стихійного лиха можна визначити специфічну територіальну прив’язаність;

    2) певна їх повторюваність (зокрема, чим більша інтенсивність, тим рідше повторюється з тією ж силою);

    3) з більшою або меншою надійністю можна встановити залежність руйнівної дії стихії від розмаху, тривалості та інтенсивності геологічних і гідрометеорологічних процесів.

    Тому при всій раптовості того чи іншого стихійного лиха його ймовірність може бути передбачена, отже, є змога спроектувати й побудувати захисні споруди, здійснити заходи щодо запобігання втратам земельних ресурсів та об’єктів господарювання.

    Стихійні явища часто виникають у взаємодії одне з одним, тобто в парагенетичному зв’язку. Циклічність проявів у таких випадках здебільшого порушується: трапляються вони дедалі частіше, їхня руйнівна сила зростає.

    Антропогенний вплив на стихійні явища можна зменшити, якщо при проектуванні нові підприємства, будинки, споруди й комунікації розміщувати оптимально, господарську діяльність здійснювати на чітких наукових засадах, вживати різних захисних заходів.

    2. КЛАСИФІКАЦІЯ НС ПРИРОДНОГО ХАРАКТЕРУ

    Розрізняють надзвичайні ситуації (стихійні лиха) геологічного (землетруси, зсуви, обвали); метеорологічного (сильний вітер, смерчі, пилові бурі град, зливи, сильне налипання мокрого снігу, ожеледь, хуртовини мороз); гідрологічного (ранній льодостав, відрив прибережного льоду, затори, селі, підвищення рівня ґрунтових вод, снігові лавини) походження.

    До НС також належать пожежі: торф’яні (підземні), лісові (низові і верхові), степових і хлібних масивів [4].

    НС геологічного походження: причини та наслідки

    Землетруси, їх виникнення, розвиток та наслідки

    Землетруси — підземні поштовхи у земній корі або верхній частині мантії, які спричиняють коливання земної поверхні, її деформацію або руйнування інженерних споруд.

    Кожен рік у світі стається більше 57 тисяч землетрусів: один над потужний (вище 8 балів); 18 — від 6 до 6,9 балів (дуже потужні — від 6 до 8 балів); 800 — від 5 до 5,9; 6200 — від 4 до 4,9; 49 тисяч — від 3 до 3,9 балів.

    3 стр., 1078 слов

    Реферат стихійні лиха

    ... опалення). На Земній кулі щороку виникає понад 100 землетрусів, які призводять до різних руйнувань і загибелі людей. Виникають землетруси несподівано, ... - відчиніть двері і станьте у дверний отвір. Можна сховатися під стіл, в шафу. Лице закрити руками, ... Найчастіше бувають тектонічні землетруси. Особливістю цього стихійного лиха є те, що руйнуються будівлі і споруди, виникають гірські обвали, лавини, ...

    Надпотужні та потужні землетруси сейсмографи фіксують по всьому світу, незалежно від географії стихії. Решта землетрусів вважаються слабкими або невідчутними на поверхні і практично не завдають ніякої шкоди.

    Крім наземних землетрусів бувають ще й підводні, океанічні. Наслідком таких землетрусів є дуже потужні цунамі.

    Причини виникнення землетрусів

    За походженням розрізняють землетруси тектонічні, вулканічні, звичайні, метеоритні, техногенні. Тектонічні та техногенні землетруси виникають у результаті неконтрольованого впливу людини на навколишнє середовище. Причинами техногенних землетрусів можуть бути глибоке розвідувальне буріння заповнення крупних водосховищ [6].

    Землетруси виникають при раптовому розриві гірських порід Землі та при вивільнені енергії, яка розповсюджується у вигляді сейсмічних хвиль і спричиняє серію коливальних рухів земної поверхні. Місце, де виникає підземний поштовх, називається осередком землетрусу; точка у глибині Землі, де починається розрив — гіпоцентром, її проекція на поверхню Землі — епіцентром.

    Існують шкали бальності, за допомогою, котрих оцінюють руйнівну силу землетрусу.

    Розвиток землетрусів та їх наслідки

    Розглядаючи вражаючі фактори землетрусу, слід відзначити, що основний збиток завдається у результаті впливу не первинних факторів, що породжуються земною стихією, — коливаннями ґрунту і тріщинами, що в ньому утворюються,— а повторними, які виникають під впливом первинних: руйнуваннями, пожежами, повенями тощо [7].

    У ряді випадків вторинні фактори, такі як цунамі, зсуви, обвали, самі є джерелами НС. На відміну від первинних факторів, можливість виникнення або ступінь виявлення вторинних факторів можна суттєво зменшити, а Іноді запобігти їм шляхом своєчасного проведення комплексу інженерно-технічних та організаційних заходів.

    При землетрусах високої бальності можливі масові ураження населення, у тому числі травми різного ступеня, порушення нормальних умов життєдіяльності людей, руйнування окремих об’єктів І систем інфраструктури.

    Тектонічні землетруси виникають на малих глибинах, в жорсткій земній корі І пояснюються розколюванням кори, утворенням в ній розломів.

    Вулканічні землетруси виникають біля діючих вулканів І пов’язані з рухом магми І газів по каналу вулкану. Область розповсюдження вулканів у багатьох місцях земної кулі співпадають з сейсмічними областями. Тому точно віднести землетруси до тектонічної чи вулканічної категорії іноді буває важко. Можна говорити про вулканічну природу тільки для тих землетрусів, які стаються поблизу вулкану в момент посилення його активності.

    Денудаційні землетруси виникають при підземних обвалах значних ділянок печер. Ці землетруси стаються в місцевостях, котрі багаті вапняками, гіпсами та іншими гірськими породами, які легко розчиняються підземними водами. Як відомо, В таких породах можуть виникати великі печери. При значному розростанні печер їх склепіння не витримує і обвалюється. Чим більший об’єм породи, що обвалюється і висота обвалу, тим сильнішим буде землетрус.

    20 стр., 9567 слов

    Особливості фізичної реабілітації в період вагітності, пологовий ...

    ... продукти обміну зростаючого плоду. [1;6] Під час вагітності (особливо в другій її половині) відбуваються значні зміни в розташуванні органів черевної порожнини. Вони ... вагітності. Об’єкт дослідження – ефективні засоби та методи фізичної реабілітації при вагітності. Методи дослідження – узагальнення та систематизація літературних джерел з даного питання. 1.1. Фізіологічні особливості вагітності ...

    Землетруси бувають звичайні, перехідні, спустошливі, і катастрофічні. Від катастрофічних землетрусів руйнуються міста, села, утворюються щілини в земній корі. Потужні землетруси відбуваються на великій площі.

    Землетрус не виникає раптово. Це тільки здається, що він настає зненацька. Насправді народження землетрусу в будь-якій частині планети йде поступово і довго. Велетенські підземні сили, поволі наростаючи, змішують підземні пласти Землі. На поверхні це не помітно, хоч вогнище майбутнього землетрусу вже починає виділяти певні випромінювання, котрі i впливають на геофізичні поля в навколишньому середовищі, їх природа не вивчена.

    Зсуви та обвали: їх класифікація, виникнення, наслідки

    Зсув — зміщення мас гірських порід униз по схилу під дією сили земного притягування без втрати контакту із нерухомою основою на більш низький рівень.

    Обвал — відривання снігових брил або мас гірських порід від схилу і їх вільне падіння під дією сил притягання.

    Швидкість руху обвалів на окремих ділянках досягає 300 км/год, довжина шляху — багато кілометрів.

    При такій довжині шляху обвали часто досягають річок, де обводнюються, від чого їх рух може набути характеру течії в’язкої рідини. Крупні обвали льодовиків також відбуваються внаслідок землетрусів. Потоки, що виникають при цьому, можна віднести до лавин, і до зсувів, і до селей.

    Класифікація обвалів. За потужністю розрізняють великі, середні, малі обвали; за масштабом — величезні, середні, малі, дрібні.

    Наслідки зсувів та обвалів — людські жертви, великі збитки господарству та природному середовищу. Основні уражаючі фактори цих небезпечних природних явищ — удари мас гірських порід, криги, снігу, що рухаються, а також завалювання або заливання цими масами того чи іншого простору.

    Зсуви та обвали можуть виникнути на значній частині території України (крім Поліської низовини).

    Площа зсувонебезпечних територій за останнє десятиліття збільшилась у п’ять разів. Найзначніше збільшення сталося у Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій, Миколаївській, Одеській, Харківській зонах і в Криму. Значною мірою зсувами охоплені береги каскаду Дніпровських водосховищ і узбережжя Чорного та Азовського морів.

    Урагани, снігові заноси та лавини

    Урагани — це вітри, швидкість яких перевищує 326 м/сек. Вони виникають внаслідок нерівномірного нагрівання атмосферного повітря на різних широтах та висотах і різниці тиску в різних шарах атмосфери. Пролітаючи над землею з величезною швидкістю, яка сягає 150 і більше кілометрів за годину, ураган ламає дерева, руйнує будівлі та інші споруди.

    На морі ураган створює хвилі, котрі перешкоджають судноплавству, а іноді призводять до загибелі суден.

    Снігові заноси виникають під час інтенсивних снігопадів. Вони тимчасово паралізують роботу залізничного та автомобільного транспорту, порушують нормальне життя сіл і навіть міст. Мешканці перших поверхів будинків інколи не можуть вийти зі своїх квартир і потребують зовнішньої допомоги [4].

    Снігова лавина — це сніговий обвал з гірських вершин, що виникає внаслідок перевантаження схилу після великого випадання снігу, під час відлиги, внаслідок формування в нижніх частинах снігової товщі горизонту розрихлення. Лавини мають катастрофічний характер і загрожують гірським шляхам, гідротехнічним спорудам та промисловим об’єктам, які розташовані на шляху руху лавини. Сила удару снігової лавини може сягати 60-100 на 1 м2.

    4 стр., 1828 слов

    Надзвичайні ситуації техногенного характеру та їх можливі наслідки

    ... Надзвичайні ситуації техногенного походження містять у собі загрозу для людини, економіки і природного середовища або здатні створити її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення (зараження) навколишнього середовища. Надзвичайні ситуації виникають, ... наведено в таблицях додатку. Надзвичайні ситуації техногенного характеру та їх можливі наслідки Зростання масштабів господарської ...

    НС гідрологічного походження

    Селеві потоки. Селевий потік — грязекам’яний чи водокам’яний потік, який мчить з великою швидкістю вниз за течією гірської річки чи ущелини. Селеві потоки виникають у гірських районах внаслідок сильних дощів чи інтенсивного танення снігів на вершинах гір, а також внаслідок виникнення гірських озер при сповзанні льодовиків, обвалах, зсувах. З часом перемичка руйнується (розмивається) і зірвана вода разом з гірськими породами летить вниз, знищуючи все на своєму шляху.

    Селі виникають у сухих долинах, ярах або в долинах гірських річок, що мають у верхів’ях значні ухили. Для них характерне різке піднімання рівня води, хвилевий рух потоку, короткочасність дії (від 1 до 3 годин) і значний руйнувальний ефект. Причинами зародження селів можуть бути також великі зливи, прорив гаток на водоймах, інтенсивне розтавання снігу та криги.

    Повені — це тимчасові значні затоплення місцевості внаслідок підняття рівня води у річці, озері, водосховищі через весняне сніготанення, випадання сильних дощових опадів, злив, затори льоду на річках, прорив греблі та огорож дамб. Повені завдають великої матеріальної шкоди та призводять до людських жертв. Вони відрізняються від інших стихійних лих тим, що деякою мірою прогнозовані.

    Підвищення рівня ґрунтових вод — підвищення вологості ґрунту, що призводить до порушення сільськогосподарської діяльності та умов проживання на певній території.

    Природні пожежі: види, поширення, наслідки

    Грізними силами природи є масові пожежі, які охоплюють за сприятливих умов (суха погода, вітер) значні території. Особливо небезпечні та значні за своїми масштабами є масові лісові пожежі. Під лісовою пожежею розуміють неконтрольоване горіння рослинності, яке розповсюджується по лісовій території. Масовими прийнято називати такі лісові пожежі, які виникають в різних місцях одночасно або за короткий проміжок часу на значній території лісу. Масові лісові пожежі наносять великі збитки народному господарству і особистому майну громадян [8].

    При лісових пожежах вогонь знищує дерева та кущі, заготівельну лісову продукцію, будівлі та споруди. Ослаблені пожежами насадження стають вогнищами розповсюдження шкідливих захворювань, що призводить до загибелі не тільки уражених вогнем, але і сусідніх з ними насаджень. В результаті пожеж знижуються захисні, водоохоронні та інші корисні властивості лісу, знищується цінна фауна, порушується планове ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів.

    Лісові пожежі виникають з різних причин. До 80% лісових пожеж виникає через недотримання населенням заходів протипожежної безпеки у місцях роботи і відпочинку, а також в результаті використання на роботі в лісі несправної в протипожежному відношенні техніки. Лісові пожежі виникають від блискавок під час грози, а також від самозагоряння торфу — вічного супутника лісів — за несприятливих метеорологічних умов (висока температура, тривала відсутність дощів).

    6 стр., 2927 слов

    Небезпеки природного та техногенного характеру

    ... ліквідації небезпеки утворення затсорів проводиться розчищення та заглиблення окремих ділянок русла ріки, а також руйнування ... явищ, які досить часто мають катастрофічний характер. Виверження вулканів, землетруси, посухи, селеві ... накопиченню критичних мас снігу. * Селі. Виникають селі в басейнах невеликих гірських річок ... найстрашніші для людини це вода і вогонь. Повінь – це значне затоплення місцевості ...

    И залежності від того, в яких елементах лісу розповсюджується вогонь, пожежі поділяються на низові (наземні), підземні (торфяні) і верхові (горішні).

    В І залежності від швидкості руху краю пожежі та висоти полум’я пожежі можуть І бути слабкими, середньої сили і сильними. Найбільш поширені низові пожежі.

    При низових пожежах вогонь розповсюджується тільки по фунті, обпікаючи і нижні частини стовбурів дерев та пнів. Низові пожежі розділяються на побіжні та І стійкі. При низових побіжних пожежах горить опале листя, суха трава, пні, сушняк тощо. Така пожежа розповсюджується з великою швидкістю, обходячи місця І з підвищеною вологістю, тому частина площі залишається незачепленою вогнем. Побіжні пожежі частіше трапляються весною, коли просихає лише верхній наземний шар. При низовій стійкій пожежі вогонь «заглиблюється», прогоряє І підстилка, сильно обгоряють корені та кора дерев, повністю згоряє підлісок. Стійкі пожежі розвиваються, як правило, починаючи з середини літа, коли просихає підстилка. При низовій побіжній пожежі переважає полум’яний тип горіння, при В стійкій — безполум’яний. У більшості випадків низова стійка пожежа є другою і стадією побіжної пожежі.

    При підземних пожежах горить торф, який залягає підлісовими масивами. Торф згоряє або частково, до вологих шарів, в яких горіння продовжуватися не може, або повністю, на всю глибину до мінерального шару ґрунту. При цьому оголюються та обгоряють корені дерев, внаслідок чого останні гинуть. Підземні пожежі в лісах самі по собі виникають вкрай рідко. Виникнення та розповсюдження їх, звичайно, пов’язано з низовими лісовими пожежами, при яких вогонь заглиблюється у шар торфу окремими осередками на найбільш підсохлих дільницях, найбільше біля стовбурів дерев, а потім поступово розповсюджується у сторони. Горіння при підземних пожежах безполум’яне. Підземні пожежі виникають в основному у другій половині літа. Число пожеж зростає у засушливі роки, коли є достатньо просохлі торфяні шари, які залягають під лісом.

    Інфекційна захворюваність

    Інфекційні хвороби — це такі хвороби, які передаються від одної людини до іншої. Поширюються вони не тільки серед людей, а й уражають тварин і рослини.

    Шляхи і способи передачі інфекції різні:

    • через органи дихання;
    • при вживанні заражених продуктів, фуражу, води;
    • після контакту із зараженими предметами;
    • при контакті з хворими людьми і тваринами;
    • при укусах комах і кліщів.

    Інфекційні хвороби можуть набувати великого поширення і масового характеру, при цьому виникають епідемії, епізоотії, епіфітотії, а також масове поширення різних шкідників. Епідемією називається швидке і широке розповсюдження інфекційних хвороб серед людей. До них відносяться: азіатська холера, натуральна віспа, черевний тиф, висипний тиф, СНІД, грип та ін. Епізоотія — поширення хвороб серед тварин. Серед них: сибірська виразка, сап, ящур, пситакоз, туляремія, чума великої рогатої худоби, африканська чума свиней та ін. Деякі хвороби тварин небезпечні і для людей.

    5 стр., 2447 слов

    Наукова організація праці в дослідницькій діяльності

    ... на практичному досвіді працівників, зайнятих виконанням наукових досліджень. 2. Наукова організація праці в дослідницькій діяльності Наукова організація науково дослідного процесу виникла у зв'язку з потребою ... досвіді керівника досліджень, не забезпечують оптимальності в умовах ринкових відносин. Наукова організація праці (НОП) у науково-дослідному процесі - це система заходів, спрямованих на ...

    Епіфітотія — це захворювання рослин, яке характеризується такими хворобами: іржа хлібних злаків, пірокуларіоз рису, фітофтороз (картопляна гнилизна) та ін.

    Великої шкоди сільському господарству завдає також масове поширення шкідників (сарана, колорадський жук, сибірський шовкопряд та ін.).

    ВИСНОВКИ

    Сучасний світ залишається уразливим до впливу різноманітних стихійних лих, особливо метеорологічного, гідрологічного і геофізичного походження.

    Кожна держава підпадає під вплив тих чи інших лих. Наприклад, для одних країн великих проблем завдають повені, землетруси, для інших засухи, виверження вулканів, урагани та ін.

    На Україні від надзвичайних ситуацій щороку гине понад 1 % населення.

    Як правило, стихійні лиха одного типу і розміру в країнах, що розвиваються, в порівнянні з розвинутими, наносять більший економічний збиток і мають значні наслідки (економічні наслідки більші у 20-30 разів, а людські втрати — на 95%).

    Необхідно вказати, що понад 80% випадків їх виникнення пов’язано з діяльністю людини і відбувається через низький рівень професійної підготовки, порушення технологічних процесів та дії інших факторів. Все це призводить не тільки до надзвичайних ситуацій, але і до значних економічних збитків.

    При ліквідації наслідків НС природного характеру проводяться такі заходи: оповіщення формувань ОГ (об`єктів господарювання) і населення про загрозливі наслідки стихійного лиха (аварії, катастрофи); ведення розвідки з метою встановлення ступеня й обсягу руйнувань, визначення розмірів зон пожеж, зараження, можливого затоплення і виявлення інших даних; встановлення об’єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека від наслідків НС; визначення складу, чисельності сил і засобів, які залучаються до робіт; організація управління силами і засобами в районі лиха (аварії, катастрофи); організація виведення (вивезення) населення в безпечні місця і його розміщення; надання медичної допомоги ураженим і евакуація їх у лікувальні установи, недопущення масових інфекційних захворювань, проведення медичного контролю за забезпеченням населення доброякісною водою і харчуванням, проведення санітарно-гігієнічних заходів; організація комендантської служби і підтримка громадського порядку в районах НС і прилягаючих районах; організація транспортного, матеріального, технічного і дорожнього забезпечення.

    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. — К.: «Каравела», Львів: «Новий Світ-2000», 2002. — 328 с

    2. Цивільний захист: підручник для студентів ВНЗ / П.В.Олійник, С.Т. Омельчук, В.В. Чаплик, І.М. Пельо, В.В. Карпенко, С.П. Олійник, В.В. Гуменюк — Вінниця, Нова книга, 2013.- 328 с.

    3. Маслов Є.П. Цивільний захист : Конспект лекцій для всіх спеціальностей за освітньо-кваліфікаційними рівнями «спеціаліст», «магістр» / Уклад.:Є.П. Маслов- К.:НТУУ «КПІ», 2011. — 18 с.

    4. Бикова О.В. Болієв О.В., Деревинський Д.М., Єлісеєв В.Н., Миронець С.М., Осипенко С.І., Півень Ю.О. та інш. Основи цивільного захисту: Навч. посібник К: 2008. — 223 с.

    4 стр., 1581 слов

    Психологія травмуючих ситуацій

    ... технічних систем. Надзвичайний фактор призводить до формування надзвичайних (екстремальних) умов. Надзвичайні умови - характерні риси ... складністю прийняття рішень, гостроконфліктних і стресовим станом населення, значним соціально-економічним і екологічним збитком, перш за ... за собою інфекційну захворюваність людей, сільськогосподарських і інших тварин, ураження сільськогосподарських рослин хворобами і ...

    5. Васійчук В.О., Гончарук В.Є., Качан С.І., Мохняк С.М. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Львів, 2010. — 384 с

    6. Євдін О.М., Могильниченко В.В. та ін. Захист населення і територій від надзвичайних ситуацій. Т.1. «Техногенна та природна небезпека». Т.3.»Інженернотехнічні заходи цивільного захисту (цивільної оборони) та містобудування». Посібник. — К.: КІМ, 2007, 2008. — 636 с.,- 152 с.

    7. Депутат О.П., Коваленко І.В., Мужик І.С., Цивільна оборона. Навчальний посібник / За ред. Кашина П.І. — Львів, «П.П. Васильович К.І.», 2005-338 с.

    8. Попередження надзвичайних ситуацій / Під редакцією генерал-лейтенанта В.Ф. Гречанінова. — К., 2005.