Психологія як наука має свої предмет і методи вивчення закономірностей, механізмів і психічних фактів. Знання методів і вміння за їх допомогою вивчати особливості психічного розвитку людини — шлях до пізнання психологічних особливостей особистості і застосування цих знань у практичній діяльності.
Системний підхід — це спосіб теоретичного та практичного дослідження в психології, який передбачає, що кожний її процес, явище або стан людини — предмет вивчення — розглядається як система.
При цьому умови розгляду кожного предмета дослідження відповідають вимогам діалектики і конкретизуються положенням про взаємовідносини і взаємозалежність усіх психічних явищ. Усі психічні явища співвідносяться між собою.
Але врахувати і осмислити всі відношення у цілісній системі психіки і її зв’язки з довкіллям практично неможливо. Тому системний підхід передбачає обмеження при дослідженні психічних явищ деякими з усіх можливих відношень, що мають суттєве значення для досягнення мети дослідження.
Так, системний підхід до поняття «дія» і її виникнення як явища — операційного аспекту діяльності — це фіксоване відношення функцій, які вона виконує. їх три: виконання, орієнтування та контроль.
Разом з тим кожна функція повинна мати властивості — менші елементи цілісності. Візьмемо, наприклад, орієнтувальні властивості дії. Вони здійснюють:
1) семантичний аналіз тексту завдання або задачі для ідентифікації предметів — відомого і невідомого, які складають умову дії;
2) встановлення відношення між відомим і невідомим, що містяться в задачі;
3) усвідомлення структури задачі;
4) пошук аналогів розв’язання задачі або виконання завдання;
5) перебудування створеної структури задачі тощо.
Отже, системний підхід дає можливість відшукувати невідомі елементи в системі, розкривати нові властивості цілісних систем, якими є психічні явища.
Вимоги до методів дослідження. Психологія висуває до методів дослідження психічних явищ такі вимоги:—
психічні явища треба вивчати в їх розвитку, взаємозв’язку та взаємозалежності;—
обраний метод психологічного дослідження має відповідати предметові дослідження, розкривати істотні, а не випадкові, не другорядні особливості предмета дослідження — психічного процесу, стану або властивості.
Психологічні властивості людини бжд
... достатність знань і досвіду) або фактори зовнішнього середовища. Отже, ті чи інші психологічні властивості людини (внутрішні фактори) впливають на її дії, вчинки, поведінку в процесі ... інших суб'єктивних образів об'єктивного світу. Психіка людини проявляється у таких трьох видах психічних явищ: психічні процеси, психічні стани, психічні властивості. * Психічні процеси — це короткочасні процеси ...
Головним принципом психологічного дослідження є його об’єктивність.
До методів, які забезпечують об’єктивність розкриття природи досліджуваного психічного явища, відносять: самоспостереження, спостереження, експериментальне дослідження, аналіз продуктів діяльності (навчальної, трудової, спортивної), бесіда, інтерв’ю та інші.
Метод самоспостереження
Самоспостереження, особливо інтроспективна його форма, не може бути визнане єдиним і вірогідним способом вивчення особливостей психічних процесів, станів і властивостей особистості.
Самоспостереження часто вдається до суб’єктивного тлумачення психічних явищ, особливо тоді, коли особа, яка досліджується, мало розвинена й не спроможна спостерігати саму себе. Описи психічних переживань осіб — учасників дослідження із застосуванням методу самоспостереження — здебільшого неможливо перевірити.
Але коли вдаються до об’єктивних методів дослідження, самоспостереження може бути здійснене у формі словесного звітування досліджуваного про те, що саме та як саме він переживає під час самоспостереження психічного процесу або стану. При самоспостереженні людина одночасно постає як суб’єкт та об’єкт дослідження, що унеможливлює успіх дослідження.
Найкраща форма самоспостереження — це ретроспективне спостереження, яке ґрунтується на пригадуванні результатів перебігу психічного явища, яке є предметом дослідження, після того як воно вже відбулося. Людина може у такий спосіб описати, що вона відчувала в стані радості, суму, страху, що вона запам’ятовувала або як міркувала, розв’язуючи завдання.
Провідним принципом об’єктивних методів у психологічному дослідженні є єдність свідомості і діяльності, опосередкованість пізнання внутрішніх, психічних явищ зовнішнім їх виявленням у вчинках, поведінці, мовленні, мімічних рухах, жестах та інших реакціях.
Закономірності спостереження, наприклад, виявляються в мірі адекватності та швидкості розпізнавання предмета, виокремлення його з-поміж інших об’єктів, відшуковування спільного та відмінного між ними.
Особливості уваги — ступінь активності зосереджування на предметах та явищах, ступінь відволікання, коливання зосередженості, розподілу уваги між кількома об’єктами та різновидами діяльності.
Пам’ять людини виявляється в точності відтворення, особливо через тривалий проміжок часу, або в причинах забування. Мислення особистості виявляється у швидкості продуктивного розв’язування завдань, у застосуванні розумових операцій — порівняння, аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення.
Усі ці закономірності психічних процесів, як і особливості почуттів, волі, характеру, інтересів і переконань, пізнаються з допомогою суб’єктивних методів психологічного дослідження.
Спостереження
Спостереження як метод об’єктивного дослідження широко застосовується в психології, в педагогічній практиці, у соціологічних дослідженнях.
Реферат система юридичної психології
... юридичної психології У юридичної психології існує система методів психологічного вивчення особистості, і навіть різних психологічних явищ, що виникають у процесі правозастосовчої діяльності. До них відносятьследующие[5]: Метод спостереження. Під методом спостереження психології ... відповідаючи потребам практики, і дослідження проблем юридичної психології, накопичувалися їх результати, які ...
Спостереження — метод дослідження предметів та явищ об’єктивної дійсності, який полягає в їх навмисному і цілеспрямованому сприйманні (стосовно власного суб’єктивного світу — самоспостереження).
Спостереження — специфічно людський метод пізнання об’єктивної дійсності. Спостереження вимагає активізації всіх психічних процесів особистості, особливо уваги та мислення. У процесі послідовного виконання вправ здатність спостерігати може удосконалюватися і поступово ставати рисою особистості — спостережливістю.
Історично спостереження стає складовою частиною трудової діяльності, коли встановлюється відповідність між продуктом праці і його запланованим ідеальним образом. З ускладненням соціальної дійсності і операцій праці спостереження широко застосовується до різних аспектів трудової діяльності (наукове спостереження, спостереження руху інформації за допомогою приладів, спостереження як складова художньої творчості іт. ін.).
З розвитком науки ускладнюється і стає дедалі опосередкованішою структура спостереження. Найголовнішими, найнеобхіднішими є такі Його аспекти, як:
а) задум;
- б) гіпотеза;
- в) система методів;
- г) обробка результатів;
- д) їх контроль.
Важливу роль відіграють попередні знання та методичний досвід ведення спостереження.
Основні вимоги до наукового спостереження: однозначність задуму, система методів спостереження, об’єктивність (можливість контролю шляхом повторного спостереження, залучення інших методів дослідження, наприклад, експерименту).
Психологічне наукове спостереження відрізняють від побутового. Наукове спостереження не обмежується описом зовнішнього боку тих явищ, які виявляє дослідження, а сягає суті явищ, з’ясовує причини тих чи інших актів поведінки і таким чином розкриває їхню психологічну природу.
Наукове спостереження відбувається в природних та експериментальних умовах. В експериментальних умовах воно є найглибшим щодо повноти вивчення явищ. Експериментальне вивчення психічних явищ враховує результати і висновки попередніх спостережень.
Об’єктом спостереження може бути і поведінка особистості в най-різноманітніших її зовнішніх виявах, в яких реалізуються усвідомлені та неусвідомлені внутрішні психічні стани, переживання, прагнення. В особливостях мовлення, у виразних рухах — жестах, міміці, виразах обличчя, пантомімічних актах (позах) тощо можна виявити й простежити особливості уваги, розуміння, емоції та вольові якості, особливості темпераменту і риси характеру.
Тому вміле спостереження за поведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою мірою ймовірності стверджувати про їх внутрішні, духовні особливості.
Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інструментальним, коли побачене й почуте в поведінці людини фіксується за допомогою фотоапарата, кіноапарата, магнітофона. Інструментальне спостереження дає можливість документувати все, що спостерігається, а тому й глибше аналізувати його, порівнювати його результати з висновками попередніх спостережень.
Психологія особистості керівника
... особливості. Біографічні характеристики керівника. Здібності керівника. Специфічні здібності особистості керівника виявляються у його спеціальних знаннях, ... проблеми, що вимагають нестандартних рішень. Дослідження стверджують, що в управлінській культурі ... бути кращим і робити все якнайдосконаліше. 6. Комунікабельність, здатність установлювати контакти. 7. Увага до підлеглих. Якості і риси керівника ...
Психологія вивчає сам процес спостереження. Сучасні методи спостереження активно залучають технічні засоби та процедури. Це допомагає дослідникам провести більш повне спостереження. Використовуються також і механічні засоби спостереження (діаграми, таблиці, записи, проектори, магнітофон).
Щоб навчати й виховувати дитину, потрібно на підставі спостережуваного розкривати психологічні механізми, аби спиратися на них у навчально-виховній роботі і розвивати, вдосконалювати їх.
Одноразового спостереження того чи іншого явища поведінки та діяльності особистості недостатньо, щоб скласти уявлення про ЇЇ психічний стан, розум, почуття, волю, риси характеру, темперамент, цілеспрямованість, моральні якості.
Щоб уникнути випадкових суджень, потрібні кількаразові спостереження за певними морально-психологічними особливостями людини за різних умов впливу і на різноманітному матеріалі. Випадково виявлені успіхи не можуть бути підставою для висновків про здібності особистості, силу її пам’яті або мислення.
Щоб спостереження набуло наукового характеру, потрібно, аби воно:
1) було планомірним, а не випадковим;
2) здійснювалося послідовно й систематично;
3) було забезпечене достатньо широкою інформацією про явище, яке є предметом спостереження (слід оперувати якомога більшою кількістю фактів);
4) передбачало точну фіксацію результатів спостереження.
Наукове спостереження висуває вимоги й до особистих якостей дослідника. Він повинен:
а) бути об’єктивним при фіксації, усному описі та класифікації фактів спостереження;
б) володіти собою, щоб його власні почування та особисті характерологічні якості не впливали на його роботу, не позначалися на спостереженні та не
спотворювали висновків;
в) не бути тенденційним, упередженим в організації спостереження та очікуванні його наслідків, щоб не дійти безпідставних висновків;
г) не піддаватися першим враженням від досліджуваного;
- д) не бути поблажливим щодо досліджуваного;
с) не приписувати досліджуваному своїх власних якостей і не пояснювати його поведінку з власних позицій.
Об’єктивності потрібно дотримуватись протягом усього процесу дослідження., Об’єктивність має бути визначальним чинником вірогідних висновків.
Спостереження вимагає чіткості й точності реєстрування його показників. Цього можна досягти, застосовуючи бланки (див. табл. 2.1).
Таблиця 2.1 Бланк для фіксації результатів спостереження
Дата спостереження | Умови, за яких проводилося спостереження | Що спостерігалося | Що виявлено в процесі спостереження | Пояснення даних спостереження
Спостереження використовується і разом з іншими методами вивчення психічних процесів та властивостей особистості.
Найбільш ефективним і плідним з наукового погляду є експериментальне дослідження, особливість якого полягає в тому, що явище (предмет дослідження) вивчається за різних умов та обставин. Застосування цього методу дослідження сприяє глибокому і дуже
Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації
... значущість роботи: соціально-психологічний клімат істотно впливає на ефективність праці та взаємодії, що дає підстави розглядати його як важливий фактор розвитку між особистісних відносин в колективі. Методи дослідження: систематизування знань; ...
