Реферат інноваційні технології у педагогіці

Курсова робота

Федеральне агентство за освітоюФГОУВПО

«>Амурскийгуманитарно-педагогический державний університет»

Кафедра педагогіки і інноваційних освітніх технологій

Курсова робота

По дисципліни: «Педагогічні технології»

Тема: «Інноваційні педагогічні технології

>Виполнил: студент 3-го курсуФТиД

ГрупиПО-33

>Еремин Олексій

Перевірив:к.п.н., доцент кафедриПиИОТ

>Понкратенко ГалинаФедоровна

Комсомольськ-на-Амурі

2007 р.

Зміст

Запровадження

1. Глава: Теоретичні підходи до проблеми інноваційні педагогічні технології

1.1 Педагогічні інновації

1.1.1 Сутність, класифікація та напрями педагогічних інновацій

1.1.2 Технології й умови здійснення інноваційних процесів

1.1.3 Інноваційні освітні установи

1.2 Сучасні інноваційні технології у педагогіці

1.2.1 Інтерактивні технології навчання

1.2.2 Технології проектного навчання

1.2.3 Комп’ютерні технології

2. Глава: Практичні підходи до проблеми інноваційні педагогічні технології

2.1 Інноваційні тенденції у професійному освіті

2.1.1 Світовий досвід інновацій професійної освіти

2.1.2 Інновації професійної освіти у Росії

2.2 Інноваційні педагогічні технології на законодавчому рівні

2.3 Інноваційна педагогічна діяльність у столиці

Укладання

>Библиографический список

[Электронный ресурс]//URL: https://psystars.ru/kursova/na-temu-innovatsiyni-tehnologii-u-pedagogitsi/

Запровадження

Розвиток – невід’ємний елемент будь-якої людської діяльності.Накапливая досвід, удосконалюючи способи, методи дій, розширюючи свої розумові можливості, людина цим постійно розвивається.

Той самий процес вживають щодо будь-якої людської діяльності, зокрема і педагогічною. На різних стадіях свого розвитку суспільство подавала дедалі більше нові стандарти, вимоги до робочої сили. Це необхідність розвитку системи освіти.

Однією з коштів розвитку є інноваційні технології, тобто. це принципово нові шляхи, методи взаємодії викладачів і учнів, щоб забезпечити ефективне досягнення результату школи.

Проблемою інноваційних технологій займалося і продовжує займатися велика кількість талановитих вчених і педагогів. У тому числі В.І. Андрєєв, І. П.Подласий, професор, докторпедагогоических наукК.К. Колін, доктор педагогічних наук В.ВШапкин, В.Д. Симоненка, В.АСластенин та інші. Усі вони зробили неоціненний внесок у розвиток інноваційних процесів у Росії.

3 стр., 1011 слов

Інноваційні педагогічні технології

... внесли неоціненний внесок у розвиток інноваційних процесів в Росії. Об'єктом дослідження даної курсової роботи є процес розвитку освіти як цілісної педагогічної системи, а предметом дослідження - інноваційні педагогічні технології, як складова частина ...

Об’єктом дослідження даної курсової роботи є підставою процес розвитку як цілісної педагогічної системи, а предметом дослідження — інноваційні педагогічні технології, як частину об’єкта дослідження.

До мети ж курсової роботи належить виявлення видів, складнощів, методів впровадження інноваційних технологій, і навіть їх специфіка Російській Федерації.

1. Глава: Теоретичні підходи до проблеми інноваційні педагогічні технології

1.1 Педагогічні інновації

1.1.1 Сутність, класифікація та напрями педагогічних інновацій

Наукові інновації, які просували вперед прогрес, охоплюють всі сфери людських знань. Розрізняють соціально-економічні, організаційно-управлінські, техніко-технологічні інновації. Однією з різновидів соціальних інновацій є педагогічні інновації.

Педагогічна інновація — це нововведення у сфері педагогіки, цілеспрямоване прогресивне зміна, вносить у освітню середу стабільні елементи (нововведення), що покращують характеристики, як розписування окремих її компонентів, і самої освітньої системи загалом.

Педагогічні інновації можуть здійснюватися за рахунок власних ресурсів освітньої системи (інтенсивний шлях розвитку), і рахунок залучення додаткових потужностей (інвестицій) — нових засобів, устаткування, технологій, капітальних вкладень тощо. п. (екстенсивний шлях розвитку).

Поєднання інтенсивного і екстенсивного шляхів розвитку педагогічних систем дозволяє здійснювати звані «інтегровані інновації», що будуються з кінця різнопланових, різнорівневих педагогічних підсистем та його компонентів. Інтегровані інновації, зазвичай, не виглядають надуманими, суто «зовнішніми» заходами, а є усвідомленими перетвореннями, що відбуваються з глибинних потреб і системи.Подкрепив «вузькі» місця новітні технології, можна підвищити загальну ефективність педагогічної системи.

Основних напрямів і об’єктами інноваційних змін у педагогіці є:

  • розробка концепцій і стратегій розвитку і освітніх закладів;
  • оновлення змісту освіти;
  • зміну цін і розробка нових технологій навчання і виховання;
  • удосконалення системи керування освітніми установами i освіти загалом;
  • поліпшення підготовки педагогічних кадрів підвищення їх кваліфікації;
  • проектування нових моделей процесу творення;
  • забезпечення психологічної, екологічну безпеку учнів, розробка здоров’ясберегающих технологій навчання;
  • забезпечення успішності навчання і виховання, моніторинг процесу творення та розвитку учнів;
  • розробка підручників і навчальних посібників нової генерації та інших.

Інновації можуть здійснюватися різних рівнях. До вищого рівню ставляться інновації, які заторкують всю педагогічну систему.

Прогресивні нововведення виникають на суворо науковій основі і сприяють просуванню практики вперед. У педагогічної науці виникло принципово нове та найважливіше напрям — теорія новацій і інноваційних процесів. Щодо новизни реформ освіті є систему нововведень, вкладених у корінне перетворення та поліпшення функціонування, розвитку та саморозвитку освітніх закладів і системи управління ними.

4 стр., 1539 слов

Педагогічні поняття і термінологія

... - використовує результати приватних методик, як матеріал для узагальнення. Психологічна та педагогічна термінологія в основному складається зі слів російського походження і іноземних слів, привласнених ... зору; з різного роду неврологічними, психічними і соматичними захворюваннями, із затримками психічного розвитку та ін .; ¦ від віку логопатов: преддошкольного, дошкільного, молодшого шкільного, ...

1.1.2 Технології й умови здійснення інноваційних процесів

Педагогічні інновації здійснюються за певному алгоритму. П.І.Пидкасистий виділяє десять етапів розробки й реалізації педагогічних нововведень:

1. Розробкакритериального апарату і вимірювачів стану педагогічної системи, підлягає реформування. Аналізуючи цей етап потрібно виявити потреба у нововведення.

2. Всебічна перевірка і — оцінка якості педагогічної системи визначення необхідності її реформування з допомогою спеціального інструментарію.

>Экспертизе мають піддаватися все компоненти педагогічної системи. У результаті має бути точно встановлено, що необхідно реформувати як застаріле, неефективне, нераціональне.

3. Пошуки зразків педагогічних рішень, які мають випереджаюче характері і можна використовувати для моделювання нововведень. За підсумками аналізу банку передових педагогічних технологій потрібно відшукати матеріал, із якого започаткувати нові педагогічні конструкції.

4. Всебічний аналіз наукових розробок, містять творче розв’язання актуальних педагогічних проблем (може бути корисною інформації з Інтернету).

5. Проектування інноваційної моделі педагогічної системи у цілому або її окремих частин. Складається проект нововведення з конкретними заданими властивостями, відмінними від традиційних варіантів.

6. Виконавча інтеграція реформи. Аналізуючи цей етап необхідноперсонализировать завдання, визначити відповідальних, засоби їх вирішення завдань, встановити форми контролю.

7.Проработка практичного здійснення відомого закону зміни праці. Перед впровадженням у практику нововведення необхідно точно розрахувати його практично багато важать і ефективність.

8. Побудова алгоритму запровадження нововведень. У педагогіці розроблено подібні узагальнені алгоритми. Вони є такі дії, як аналіз практики на допомогу пошуку ділянок, які підлягають оновленню або заміні, моделювання нововведення з урахуванням аналізу досвіду та об’єктивності даних науки, розробка програми експерименту, моніторинг її результатів, впровадження необхідних коректив, підсумковий контроль.

9. Введення у професійну лексику новопонять чи переосмислення колишнього професійного словника. При відпрацюванні термінології на її запровадження керуються принципами діалектичній логіки, теорії відображення, та інших.

10. Захист педагогічної інновації відпсевдоноваторов. У цьому слід дотримуватись принципу доцільності і виправданості нововведень. Історія засвідчує, іноді затрачуються величезних зусиль, матеріальні кошти, соціальні й інтелектуальні сили на непотрібні і навіть шкідливі перетворення. Збитки від рівня цього буваєневосполнимим, тому не можна допускати помилкового педагогічного новаторства. Яклжеинноваций, що тільки імітують інноваційну діяльність, можна навести такі приклади: формальна зміна вивісок освітніх закладів; врученняподновленного старого як принципово нового; перетворення на абсолют і копіювання творчого методу будь-якого педагога-новатора без його творчої переробки нафти та т. буд.

Проте задля інноваційних процесів існують реальні бар’єри. В.І. Андрєєв виділяє що з них:

  • консерватизм певній його частині педагогів (особливо небезпечний консерватизм адміністрації освітніх закладів органів освіти);
  • сліпе проходження традиції на кшталт: «В Україні і так добре»;
  • відсутність необхідних педагогічних кадрів фінансових коштів на підтримки і стимулювання педагогічних інновацій, особливопедагогов-експериментаторов;
  • несприятливі соціально-психологічні умови конкретного освітнього закладу та інших.

При організації інноваційної діяльності слід, що:

  • у педагогіці, на думкуК.Д. Ушинського, передається не досвід (технологія), а думку, виведена з досвіду;
  • «чужій» досвід педагог повинен «пропускати через себе» (через свою психіку, сформовані погляди, способи роботи і т.

буд.) і виробляти свій метод, найбільше відповідний рівню свого особистісного й фахової розвитку;

  • інноваційні ідеї мали бути зацікавленими чіткими, переконливими і адекватними реальним освітнім потребам чоловіки й суспільства, повинно бути трансформовані на конкретні мети, завдання й технології;
  • інновація повинна опанувати умами і коштами всіх (чи більшості) членів педагогічного колективу;
  • інноваційна діяльність повинна морально і матеріально стимулюватися, необхідно правове забезпечення інноваційної діяльності;
  • у педагогічній діяльності важливі як результати, а й способи, кошти, методи їхньої організації досягнення.

Попри очевидну необхідність інновацій у педагогіці, тим щонайменше існує низка причин що перешкоджають їх впровадження у освітній процес, що, безсумнівно певною мірою гальмує розвиток педагогіки.

1.1.3 Інноваційні освітні установи

На думку І.П.Подласого, освітнє установа є інноваційним, якщо навчально-виховний процес полягає в принципіприродосохранности, педагогічна система еволюціонує в гуманістичному напрямі, організація навчально-виховного процесу веде до перевантажень учнів і сучасних педагогів, поліпшені результати навчально-виховного процесу досягаються з допомогою використання не розкритих і задіяних раніше можливостей системи, продуктивність навчально-виховного процесу є лише прямий наслідок впровадження дорогих засобів імедиасистем.

Ці критерії дозволяють реально визначити рівень інноваційності будь-якого освітнього закладу, незалежно з його назви. Особливості інноваційного освітнього закладу можна виявити тоді як традиційними установами (табл. 1).

Це неповне порівняння показує, що основними принципами діяльності інноваційного освітнього закладу є гуманізація, демократизація, індивідуалізація і диференціація.

Таблиця 1 Порівняльні характеристики і інноваційного освітніх закладів

>Сравниваемие параметри педагогічного процесу Освітні установи
Традиційне Інноваційний
Мета Передача знань, умінь і попутне виховання, освоєння соціального досвіду Сприяння самореалізації і самоствердження особистості
Орієнтація На потреби товариства і виробництва На потреби й можливості особистості
Принципи Ідеологічно трансформовані Наукові, об’єктивні
Зміст освіти Розрізнені предмети зіслабовираженнимимежпредметними зв’язками >Гуманизированние і індивідуально-орієнтовані культурні цінності
Провідні методи лікування й форми >Информационно-репродуктивние Творчі, активні,индивидуально-дифференцированние
Відносини навчальних і учнів >Субъект-объектние >Субъект-субъектние
Роль викладача Джерело контроль знань >Консультант-помощник
Основні результати Рівень навчання дітей і соціалізації Рівень особистісного й фахової розвитку, самоактуалізації і самореалізації

1.2 Сучасні інноваційні технології у педагогіці

У разі освітніх реформ особливе значення у професійному освіті придбала інноваційна діяльність, спрямовану запровадження різних педагогічних нововведень. Вони охопили усі сторони дидактичного процесу: форми осередку, утримання і технології навчання,учебно-познавательную діяльність.

До інноваційним технологіям навчання відносять: інтерактивні технології навчання, технологію проектного навчання дітей і комп’ютерні технології.

1.2.1 Інтерактивні технології навчання

У психологічної теорії навчання інтерактивним називається навчання, яка грунтується на психології людських стосунків. Технології інтерактивного навчання розглядаються як способи засвоєння знань, формування умінь і навиків у процесі взаємин української й взаємодій педагога іобучаемого як суб’єктів навчальної діяльності. Сутність їх у тому, що вони спираються як до процесів сприйняття, пам’яті, уваги, але, передусім, на творче, продуктивне мислення, поведінка, спілкування. У цьому процес навчання організується в такий спосіб, щообучаемие навчаються спілкуватися, взаємодіяти друг з одним та інші людьми, навчаються критично мислити, вирішувати складні проблеми з урахуванням аналізу виробничих ситуацій, ситуаційних професійних завдань та відповідній інформації.

У інтерактивних технологіях навчання істотно змінюються ролі який навчає (замість ролі інформатора — роль менеджера) і учнів (замість об’єкта впливу — суб’єкт взаємодії), і навіть роль інформації (інформація не мета, а засіб і освоєння діянь П.Лазаренка та операцій).

Усі технології інтерактивного навчання діляться нанеимитационние іимитационние. У основу класифікації покладено ознака відтворення (імітації) контексту професійної діяльності, її модельного подання у навчанні.

>Неимитационние технології вони передбачають побудови моделей досліджуваного явища чи діяльності. У основіимитационних технологій лежить імітаційне чиимитационно-игровое моделювання, т. е. відтворення за умов навчання з тим чи іншого мірою адекватності процесів, які у реальної системі.

Розглянемо деякі форми і нові методи технологій інтерактивного навчання.

Проблемна лекція передбачає постановку проблеми, проблемної ситуації та їх наступне дозвіл. У проблемної лекції моделюються протиріччя реальному житті через їх вираження у теоретичних концепціях. Головна мета такий лекції — придбання знань учнями за безпосередньої дієве їхній участі. Серед змодельованих проблем може бути наукові, соціальні, професійні, пов’язані з конкретною змістом навчального матеріалу. Постановка проблеми спонукає учнів до активної мисленнєвої діяльності, до спроби самостійно вирішити поставлене запитання, цікавий доизлагаемому матеріалу, активізує увагу учнів.

>Семинар-диспут передбачає колективне обговорення будь-якої проблеми для встановлення шляхів її достовірного рішення.Семинар-диспут проводиться у вигляді діалогічного спілкування його. Він передбачає високу розумову активність, прищеплює вміння полемізувати, обговорювати проблему, захищати свої і переконання, лаконічно й зрозуміло викладати думки. Функції дійових осіб насеминаре-диспуте можуть бути різними.

Навчальна дискусія — одне із методів проблемного навчання. Її використовують під час аналізу проблемних ситуацій, коли треба дати простий і однозначну відповідь питанням, у своїй передбачаються альтернативні відповіді. З метою втягування в дискусію всіх присутніх доцільно використовувати методику кооперативного навчання (навчального співробітництва).

Ця методика полягає в взаємній навчанні при спільну роботу які у малих групах. Основна ідея навчального співробітництва проста: учні об’єднують свої інтелектуальні зусилля і діяти енергію у тому, щоб виконувати загальне завдання чи досягти спільної мети (наприклад, знайти варіанти вирішення проблеми).

Технологія роботи навчальної групи при навчальному співробітництві то, можливо наступній:

  • постановка проблеми;
  • формування малих груп (мікрогруп по 5-7 людина), розподіл ролей у яких, пояснення викладача про очікувану участі у дискусії;
  • обговорення проблеми, умикрогруппах;
  • уявлення результатів обговорення перед всієї навчальної групою;
  • продовження обговорення й підбиття підсумків.

«Мозговий штурм» ставить за мету збір якомога більшої кількості ідей, звільнення учнів від інерції мислення, активізацію творчого мислення, подолання звичного мислення під час вирішення поставленої проблеми. «Мозговий штурм» дозволяє істотно збільшити ефективність генерування нових ідей у навчальної групі.

Основні засади і правил цього — абсолютний заборона критики запропонованих учасниками ідей, і навіть заохочення різноманітних реплік і навіть жартів.

Дидактична гра виступає важливим педагогічним засобом для активізації процесу навчання у професійної школі. У процесі дидактичній гриобучаемий має виконати дії, аналогічні тим, що мати місце у його професійній діяльності. У результаті відбувається накопичення, актуалізація і трансформація знань у вміння і навички, накопичення досвіду особистості та її розвиток. Технологія дидактичній гри складається з трьох етапів.

Залучення в дидактичну гру, ігрове освоєння професійної діяльності їхньому моделі сприяє системному, цілісного освоєння професії.

Стажування з виконанням посадовий ролі — активний метод навчання, у якому «моделлю» виступає сфера професійної діяльності, сама дійсність, а імітація зачіпає переважно виконання ролі (посади).

Головне