Етична культура юриста

1. Культура. Поняття етичної та моральної культури юриста.

2. Визначення змісту і завдань професійної етики юриста.

3. Правнича етика.

Висновок

Список використаної літератури

У правовій науці та етиці накопичений певний досвід дослідження, правової практики з позиції дотримання моральних норм, розвязання на теоретичному рівні морально-юридичних суперечностей. Сформувались такі галузі етичного знання у правознавстві як судова та міліцейська етика і в цілому юридична етика. Свій внесок у дослідження питань юридичної і зокрема судової етики зробили праці А. Бойкова, І.Ф. Горського, В.М. Горшеньова та ін. У цих роботах аналізуються моральні засоби кримінального і цивільного судочинства, сукупність норм поведінки і моральні вимоги до працівників органів юстицій (суддів, прокурорів, слідчих, адвокатів, судових експертів, розглядаються проблеми морально-професійного обовязку учасників судочинства, шкала моральних цінностей правосуддя виявляються такі ситуації у судовій діяльності, які підвладні тільки моральній регуляції і контролю, а також методи морального впливу в суді та інші.

Деякі з авторів у межах судової етики виділяють адвокатську та слідчу етику, В.В. Леоненко, С.Г. Любічев та інші вважають, що професійна етика юриста виступає як разове явище, що розвязує загальні питання і проблеми, а її зміст складається із вчення про загальні моральні принципи і норми щодо правоохоронної і правозастосовчої діяльності юриста. В її межах вони виділяють судову етику як вид та її підвиди — слідчу та адвокатську. В. М. Грошевой з цього приводу зазначає, що професійна етика окремих юридичних спеціальностей має вивчати моральні вимоги, що ставляться суспільством і державою до професійної діяльності суддів, слідчих, прокурорів, адвокатів, державних працівників органів МВС та СБУ, а також особливості, специфіку та структуру моральних відносин, які виникають під час виконання ними функціональних обовязків.

У минулому, коли йшов процес становлення етичної науки та професійної етики, наукова деонтологічній підхід, основи якого були закладені ще у XVIII ст. Відомо, що І. Кант один з родоначальників деонтологічного підходу обґрунтував категоричний і імператив, який передбачав: автономію, суверенність людини, як володаря волі — рівність усіх у моралі слідування обовязку і відмову від своєкорисного інтересу. [4, с 86]

5 стр., 2033 слов

Етика та психологія ділових відносин

... собі систему універсальних і специфічних (наприклад, для будь-якої професійної діяльності) моральних вимог, і норм поведінки, тобто. етика ділових відносин полягає в загальних правилах поведінки, вироблених людьми у процесі ... релігій (св. Августин), які до добру та співчуття). Ніколи не роби те, що порушує закону, бо у законі представлені мінімальні моральні норми суспільства (принцип грунтується на ...

Професійна етика юриста най біле наближена до його професійної культури. Проте поняття “професійна етика юриста” передбачає і дії правника, не повязаних з правом, його професією чи виконанням службових обовязків.

3. Правнича етика.

Предметом дослідження правової системи є мораль. Правнича етика розглядається як учення про морально-правові вимоги щодо діяльності юриста. Йдеться про вплив позитивного права, моральних норм, природного права на поведінку юриста, який формує етичний мотив його професійних вчинків. Такий підхід до визначення правничої етики, доцільно зумовлений вимогами соціуму загальнолюдськими моральними цінностями. Доцільно розглядати правничу етику як етику людської гідності, як моральний світогляд у якому існує тісний звязок між зовнішнім ділом юриста та його свідомістю. Такий звязок називається соціальним натуралізмом, що полягає в узгодженні соціальних явищ із законами природи. Професійні дії юриста мотивують найбільшу цінність тоді, коли вони будуть р-том , адекватним усвідомленням ним законів Всесвіту. В цьому випадку виявляється етична норма у юридичній діяльності. Вона отримує суспільне схвалення і сприймається громадянами як норма, встановлена позитивним правом. Етика є зовнішнім визначенням цінності або цінність є внутрішнім визначенням етики.

Професійна діяльність значною мірою впливає на юридичну творчість професійні дії юриста, будучи самої творчості на внутрішньому рівні, самі стають творчістю, але вже похідною, вторинною. В цьому полягає глибинна суть правничої етики вищого ступеня. Адже творчість юриста — це майстерність, професіоналізм, який передусім одержує етичну оцінку.

Професійна творчість юриста (як і кожної людини) має бути захищена суспільними законами і моральними нормами.

Звязок юридичних дій зі свідомістю правника можна розглядати і з позиції акмелогії, яка визначає вирішену межу здатності юриста до осмислення сутності права та сили його дії. Характерним у цьому випадку є те, що творча можливість визначає потенційні професійні можливості юриста, які асоціюються з очікуваною етичною нормою. Правнича етика відображає індивідуальну обєктивну оцінку юриста. Тобто акмелогічний підхід стає визначальним чинником взаємозвязку свідомості і дії, створюючи реальне етичне підґрунтя. Адже вимагати від правника можна лише те, що він зможе виконати, не переступаючи межі досконалості та дозволеного. Це буде етичною вимогою.

Головною у взаємозвязку і дії є внутрішня сутність правничої етики, яка виявляється в умінні юриста оцінити власні професійні вчинки.

Суспільство в основному йде шляхом прогресу в галузі моралі, а звідси — і в галузі природно-правових світоглядів. Тому людське переконання чи свідомість людей є безпосереднім джерелом природного права.

Сукупність норм і саме визначення ними теоретичних форм знання все ще залишаються етичними проблемами. Суть проблеми полягає у тому, що життя є звязком переживань, внутрішньо усвідомленою причетністю, реальною доцільністю, сукупністю норм практичного розуму, проте закони цього звязку невідомі. Тому саме правнича етика вчить мудрості професійного життя.

28 стр., 13832 слов

Соціально-психологічний клімат в колективі та шляхи його оптимізації

... -психологічний клімат, тобто такий стан в колективі, коли кожному його члену надаються оптимальні умови для реалізації його здібностей і схильностей. Таким чином, наявність позитивного соціально-психологічного клімату в колективі - один з показників його ...

Висновок

Розвинуте етичне мислення, багатство і відрефлектованість почуттів, самоповага і повага до інших, доброзичливість, відповідальність та інші складові внутрішньої культури, знання і дотримання етикету в загальному вигляді характеризують моральну зрілість юриста, свідчить про високий рівень особистісного прояву моральної культури. Для професії юриста вимоги моралі мають особливий сенс, оскільки істинні законність і правопорядок у суспільстві встановлюються там, де правоохоронці спираються на принципи гуманізму, справедливості, чесності. Кожний юрист повинен усвідомити, що чим швидше піде у минуле широко поширений на обивательському рівні, перекручений погляд, що корисний і хороший той юрист, який вміє грамотно обходити закон, а не той, хто допомагає правильно його дотримуватись і тлумачити, тим краще буде і для окремої людини, і для суспільства в цілому.

Список використаної літератури:

1. Бризгалов І.В. Юридична деонтологія. Академія управління персоналом, 1998.

2. Лозовой В.О., Петришин О.В. Л 72 Професійна етика юриста. Х: Право, 2004. 176с.

3. Сливка С.С. Правнича деонтологія. Підручник — К.: Атака, 1999 — 336с.

4. Сливка С.С. Юридична деонтологія. Підручник. Вид. 2-е, перероб. і поп. — К.: Атікс, 2003 — 320с.